тяжка праця

1. n

1) пологові муки

2) важка праця

3) гострий біль, страждання

2. v

1) мучитися під час пологів

2) виконувати важку роботу

* * *

1) полгові муки

2) тяжка праця

3) гострий біль, мука

1) страждати при пологах

2) робити важку роботу

1. adj

1) важкий; великої ваги, ваговитий; великоваговий

2) великий, масивний; товстий

3) потужний, могутній; важкий

4) обтяжливий, високий

5) сильний, інтенсивний

6) багатий, рясний (про урожай)

7) густий, розкішний, пишний

8) обтяжений

9) вагітна

10) отупілий, заморений

11) тяжкий, важкий

12) прикрий, сумний

13) суворий

14) незграбний, неповороткий, громіздкий

15) нудний

16) невипечений, глевкий (про хліб)

17) глеюватий, глинястий (про ґрунт)

18) крутий, вибоїстий (про дорогу)

19) похмурий, хмарний

20) міцний

2. adv

1) тяжко, важко

2) в'яло; повільно

* * *

1) = heavyweight I

2) ( the Heavies) гвардійські драгуни ( в англійській армії); ( the heavies) вiйcьк. важка бойова техніка

3) автомобіль великої вантажопідйомності

4) лиходій; розбійник, грабіжник

5) миcт. роль лиходія; роль поважної, серйозної людини або резонера

6) поважна особа; заводій

7) відгодована тварина

8) cл. висока хвиля (особл. у серфінгу)

1) важкий, великої ваги

2) масивний

3) потужний, великий

4) великий; високий; сильний, інтенсивний; бурхливий; міцний ( про напої)

5) (on) неекономічний, багато споживаючий

6) рясний, багатий; ситний; густий

7) ( with) важкий; обтяжений; вагітна; отупілий, стомлений

8) важкий, тяжкий

9) суворий, строгий

10) важкий; незграбний, неспритний; неповороткий

11) важкий ( про їжу); непропечений; який не піднявся; грузький, глинистий; xiм. важкий, слаболетючий

12) крутий, стрімкий; вибоїстий (про дорогу, підйом)

13) похмурий, хмурий

14) незаконний; нечистий ( про угоду)

15) серйозний, важливий

16) миcт. серйозний; трагічний; похмурий

1) полгові муки

2) тяжка праця

3) гострий біль, мука

1) страждати при пологах

2) робити важку роботу

1. n

1) важка хода

2) звук гупання (важкої ходи)

3) тяжка праця

4) важкий шлях

2. v

1) брести через силу; чвалати; важко пересуватися; тягтися (тж plod along)

2) уперто працювати; длубатися (в чомусь — at); виконувати важку роботу

* * *

1) ( важка) хода; звук важких кроків

2) важкий шлях

3) нудна, важка робота

1) брести, ( з трудом) плестися (тж. plod on, plod along)

2) завзято працювати; корпіти, длубатися (над чим-небудь; plod away)

1. n амер.

небезпечний хуліган, головоріз, бандит

2. adj

1) твердий, жорсткий; щільний; цупкий

2) міцний

3) в'язкий, тягучий

4) стійкий, витривалий, затятий, наполегливий

5) грубий, крутий

6) незговірливий, непоступливий

7) запеклий, шалений, гарячий

8) розм. важкий, тяжкий; суворий

9) неймовірний, неправдоподібний

10) амер., розм. злочинний, хуліганський, бандитський

11) геол. міцний (про породу)

* * *

1) жорсткий; щільний, пружний

2) міцний, твердий

3) в'язкий; тягучий

4) міцний, міцної статури

5) грубий, крутий

6) упертий, наполегливий, незговірливий

7) сильний, лютий

8) важкий; суворий

9) неймовірний, неправдоподібний

10) aмep. гангстерський

11) горн. міцний ( про породу)

12) cл. чудовий, класний

••

жорстко, грубо; to talk tough розмовляти жорстко; dont talk so tough збав тон

винести, витримати ( tough out)

1) розм. біль

2) (тяжка) праця

* * *

n; діал.

1) важке зусилля (коней при підйомі на гору)

2) перен. тяжка праця

1) тяжка праця

2) посилене полірування; відшліфування (тж перен.)

1) нудна, тяжка праця

2) літературна поденщина, халтура

мест. ніщо, (диал.) нічого; (ровно, решительно -то) аніщо. [Ніщо не ділило темної ночи від ясного дня (Л. Укр.). Ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх (степи) і вздовж і вшир (Мирний). Йому нічого не вадить (Звин.)]. Это -то в сравнении с чем - це ніщо проти чого (порівнюючи, в порівнянні з чим). Этому -то не мешает - цьому ніщо не заважає (не перешкоджає, не стоїть на перешкоді или на заваді, не перебиває). Ему -то не удаётся - йому не щастить (не таланить) ні в чому, йому ніщо не йде в лад (до пуття). Обращать, обратить что, кого в -то - обертати, обернути що, кого в ніщо (в нівець), повертати (пускати, перевертати), повернути (пустити, перевернути) що в нівець, повертати, повернути кого в ніщо, зводити, звести що на нівець (на ніщо, ні на що), переводити, перевести що на нівець; (уничтожать) нищити, знищити що. [Обернувши в нівець могуще королівство (Куліш). Та сила, що чоловіка стоптала, у нівець обернула (Грінч.). Пан та німець усе повернуть у нівець (Приказка). Старшина хоче писаря у нівець повернути (Харківщ.). Час мене в ніщо поверне (Самійл.). Вона стільки клопоталася, стільки платила, а тепер усе-б то те пустити в нівець? (Кониськ.). Всі великі страхи переверне в нівець (Куліш). Життя звело стільки законів на нівець (Н. Громада). Ту «поправку», що міг я йому дати моїми ліками, на нівець переводила тяжка праця (Н.-Лев.)]. За -то (продавать и т. п.) - за ніщо (ні за віщо, за бесценок: за-півдарма, за так-грошей, за так-гроші). [Старі гроші підуть ні за віщо (Лебединщ.). Пороздавала поросята за так-гроші (Борз.)]. Ничего - нічого. [«Що хто тобі зробив?» - «Ніхто нічого» (Л. Укр.). Секретар нічого не відав про сю справу (Кониськ.). Спервовіку не було нічого (П. Тичина)]. Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го, -го то - нічогісінько, (экспрессивнее) анічогісінько, (зап., полон.) ніц нічого; (ни-ни) аніже. [Нічогісінько не бачу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас сталося?» - «Нічого… анічогісінько!» (Грінч.). Це не має анічогісінько спільного з тим розумінням, якого… (А. Любч.). Ніц нічого не знаю! (Брацл.). Не чую аніже! (Куліш)]. Всё или -го - все або нічого. -го не видно, неслышно - нічого не видн[к]о (не знати), не чути. Нет -го выше, лучше и т. п., как… - см. Нет 1. Нет -го легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… -го подобного - нічого подібного (схожого, підхожого, такого); см. Подобный. -го в мире (на свете) - нічого в світі. [Нічого в світі не було такого прекрасного, як ці дві армії (Кандід)]. Не иметь -го общего с кем, чем - не мати нічого спільного з ким, з чим. Из-за -го - (из-за пустяков) за дурницю, за нікчемницю, (из-за выеденного яйца) за масляні вишкварки, за онучу, (от нечего делать) зні[е]чев'я. [За онучу збили бучу (Приказка)]. Из этого -го не вышло - з цього нічого не вийшло. Выходить, выйти в люди из -го - вибиватися, вибитися в люди з нічого. -го не значит (пустяки) - дарма, пусте, дурниця. [Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже (Сл. Гр.)]. -го не поделаешь - нічого не вдієш; см. Поделать 2. -го не стоит - нічого не коштує; нічого не варт(ий); см. Стоить. Создать то из -го - створити що з нічого. Ничему - нічому. Ничем - нічим. [Нічим не виявив своїх почуттів (Велз)]. Я -чем не болен - я ні на що не хворий (не слабий, не слабую). Он чем не доволен - він нічим (ні з чого) не задоволений. Ни в чём, ни на чём, ни во что, ни на что и т. п. - ні в чому (чім) и (реже) в нічому, ні на чому (чім) и (реже) на нічому, ні в що, ні на що и т. п. [Це ні на що не схоже (Коцюб.)]. Ни во что не ставить кого - ні за що (за ніщо) мати кого, не поважати, не шанувати кого. Ни за что - (ни за какие блага) ні за що (в світі), ні за що, (ни в коем случае) зроду, зроду-(з)віку, (никак) ніяк. Ни за что, ни про что - см. Ни 1а. Остаться ни при чём, ни с чем - зостатися ні при чому (чім), зостатися ні з чим, (в дураках) опинитися в дурнях, пошитися в дурні, облизня піймати (з'їсти), (шутл.) вхопити шилом патоки.

* * *

1) мест. ніщо́, род. п. нічо́го

2) в знач. сущ. ніщо́ (нескл., с.)

 ж

 1. тяжка праця;

 2. тяжкий заробіток

 ж

 1. оранка, орання;

 2. тяжка праця (перен.)

 ж косатка (зоол.)

 ч

 1. спека (заст.);

 2. тяжка праця (книжн.)

на початку, спочатку, (сперва) попереду, спершу, перше (перш). [Треба згадати, що я казав попереду]; (на первых порах) по-первах. [По-первах кожна праця тяжка].

* * *

Швейцер, Альберт (1875, Кайзерсберг, Ельзас - 1965) - нім. філософ, теолог, теоретик філософії культури. Обдарований музикант (виступав з органними концертами), авторитетний знавець творчості Баха. Навчався в ун-ті Страсбурга. У 1905 р. прийняв рішення радикально змінити спосіб життя людини, що здобулася на успішну кар'єру, і цілковито присвятити своє життя служінню знедоленим і стражденним. Наслідком цього рішення стала тяжка й самовіддана праця лікаря й місіонера у Французькій Екваторіальній Африці. Соціально-філософські погляди Ш. характеризуються поєднанням теїстичного світогляду з натуралістичним розумінням сутності і призначення людського життя. За Ш., людина освоює світ не на основі його пізнання, а завдяки переживанню світу, трагічного за своєю суттю. Головна мета філософії - позбавити людину цього страждання, вказати шлях та засоби, які це забезпечують. У дусі ідей Шопенгауера Ш. вважав, що подолання страждань забезпечується вільним і усвідомленим волевиявленням особистості. Благоговіння перед життям - визначальний принцип філософії життя Ш. Таке ставлення людини не є суб'єктивістським проявом, воно природно притаманне мисленню і відповідно постулює безмежну відповідальність за все живе на Землі. III. наголошував на неподільному зв'язку розвитку духовного світу особистості і еволюції культури. Культура, за III., - втілення гуманістичної сутності людини. Критерієм розвитку культури є етика, якій Ш. надає універсального, космічного характеру. Носієм етичних цінностей вважав індивіда, а не суспільство, тому заперечував соціальну етику, мораль, а виправдовував пріоритет суспільства над окремим індивідом. Криза культури зумовлюється поглибленням невідповідності соціальної та індивідуальної етики. Констатуючи "духовний занепад людства", Ш. вважав його причиною відірваність культури від її природних джерел, підпорядкування технічним чинникам, владу соціальних інститутів, домінування інтересу "загального" над особистісним началом. Якщо суспільство впливає на індивіда сильніше, ніж індивід на суспільство, починається деградація культури. Подолання духовної кризи, культурне відродження залежать від творчої активності особистості, яка здатна усвідомити універсальний космічний характер морального панування живого і водночас вбачає сенс свого існування у безперервному самовдосконаленні у відповідності з цим розумінням І. суса Христа вважав історичною постаттю; природу Бога також осмислював в етико-моральних термінах.

[br]

Осн. тв.: "Філософія культури". У 2 т. (1923); "Християнство і світові релігії" (1923); "Цивілізація й етика" (1923); "Шукання історичного Ісуса" (1926); "Індійська філософія" (1936).